- свавілець
- —————————————————————————————сваві́лецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
свавілець
Смотреть что такое "свавілець" в других словарях:
свавілець — льця, ч. 1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець. 2) Людина, яка робить що небудь без дозволу … Український тлумачний словник
самоволець — льця, ч. 1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець. 2) Людина, яка діє, робить що небудь без дозволу … Український тлумачний словник
самоправець — вця, ч. Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які небудь справи; свавілець … Український тлумачний словник
